набриднути — див. набридати … Український тлумачний словник
набриднути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
знавісніти — і/ю, і/єш, док., розм. 1) Втратити розум, почуття міри в чому небудь; озвіріти. 2) Дуже набриднути, остогиднути … Український тлумачний словник
навіритися — рюся, ришся, док., діал. Набриднути … Український тлумачний словник
навкучитися — читься, док., безос., діал. Надокучити, набриднути … Український тлумачний словник
назолити — I див. назолювати. II лю/, ли/ш, док., розм. 1) Набриднути, надокучити кому небудь. 2) Зробити неприємність кому небудь … Український тлумачний словник
наобриднути — ну, неш, док., діал. Набриднути … Український тлумачний словник
настобісіти — ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос … Український тлумачний словник
настогиднути — ну, неш, док., розм. Те саме, що набриднути. || безос … Український тлумачний словник
насточортіти — і/ю, і/єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос … Український тлумачний словник